Крізь сто смертей пройшло життя моє

73 роки віддаляє нас від дня визволення Олександрії від фашистських загарбників. Для історії це небагато, а для людини – це майже життя. Та самі люди творять історію. А тим, хто поліг у боях, хто кров’ю своєю скропив землю, тим, хто пройшов крізь бої, лихо, голод і холод, хто вижив у тій смертельній війні, всім мертвим і живим, був присвячений вечір-спогад «Крізь сто смертей пройшло життя моє», який відбувся в центральній дитячий бібліотеці. На зустріч з учнями 8 – А та 8 –Б класів

був запрошений ветеран Другої світової війни Заболотній Василь Іванович, якого війна зустріла в чотирнадцять з половиною років. Діти з непідробною зацікавленістю слухали спогади ветерана, задавали йому питання і ділилися розповідями про своїх дідів і прадідів. Наприкінці свого виступу Василь Іванович наголосив на тому, що роки йдуть, але війна не забувається. Знову і знову вона озивається в свідомості поколінь, тривожить уяву, змушує замислюватися над подіями. Хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав життя заради щастя інших!